Скрыть
Показать все
Отправить эту статью по почте Назвы жонак па мужу ў гаворцы жыхароў гміны Чыжы Гайнаўскага павета
Аннотация
У артыкуле робіцца спроба характарыстыкі назваў жонак па мужу ва ўкраінскай гаворцы жыхароў сямі вёсак гміны Чыжы ў Гайнаўскім павеце Падляшскага ваяводства. Найменні замужніх жанчын – гэта цікавая і рознародная група антрапанімічных дэрыватаў, якія дасюль не дастаткова даследаваны. У публікацыі аўтар звяртае ўвагу як на дэрываты, што ўтварыліся пры дапамозе суфіксаў -ča, -iÍa/-yÍa, -ka і -anka, так і на папулярныя андронімы, утвораныя пры дапамозе суфіксаў -ova і -ina/-yna. Гэтыя архаізмы захаваліся ў даследаванай гаворцы з папярэдніх стагоддзяў, пра што сведчаць запісы ў метрыкальных кнігах уніяцкай парафіі вёскі Чыжы з XVIII ст. Мэтай даследавання з’яўляецца выяўленне назваў замужніх жанчын па мужу ў сучасным вусным маўленні жыхароў гміны Чыжы. Матэрыял да аналізу запісваўся аўтарам падчас палявых даследаванняў у 2013–2018 гг. шляхам правядзення непасрэдных гутарак з вяскоўцамі, якія нарадзіліся ў перыяд з 1923 г. па 1957 г. Зафіксавана 99 найменняў, найбольш з суфіксам -ča (50 назваў), а таксама з суфіксам -iÍa/-yÍa (29 назваў). Аналіз сабранага ма- тэрыялу паказаў, што назвы жонак па мужу, утвораныя пры дапамозе суфіксаў -ča, -iÍa/- yÍa, -ka, -anka былі ў мінулым папулярныя, прычым гэта былі нейтральныя найменні. У сучаснасці яны ўжываюцца толькі ў адносінах да жанчын найстарэйшага ўзросту або памерлых. Жыхарамі вёсак гміны Чыжы і зараз выкарыстоўваюцца састаўныя найменні жонак, якія складаюцца з імя жанчыны і дэрывата, утворанага ад імя або мянушкі мужа пры дапамозе суфікса -ova, а таксама -ina/-yna (апошнія рэдкія).
Ключевые слова
Полный текст:
PDF (Język Polski)Литература
źródła/sources/источники
Metryka Cerkwi Czyżewskiey Wniebowniesienia Nass. Panny (rękopis w Parafii Prawosławnej Zaśnięcia Najświętszej Marii Panny w Czyżach, udostępniony w marcu–kwietniu 2018 r. przez proboszcza parafii ks. dra Jerzego Kulika, zawierający fragmenty metryk z lat 1717–1729, łącznie 48 stron rękopisu).
Metryki Chrzestne Cerkwi Czyżewskiey od 1730 roku i szlubne od 1730 roku (rękopis w Parafii Prawosławnej Zaśnięcia Najświętszej Marii Panny w Czyżach, udostępniony w marcu–kwietniu 2018 r. przez proboszcza parafii ks. dra Jerzego Kulika, zawierający metryki z lat 1730–1750, łącznie ponad 400 stron rękopisu).
Roszczenko, Mikołaj. (2002). Źródła do dziejów Kleszczel. Kleszczele: Związek Ukraińców Podlasia, Bielsk Podlaski–Kleszczele.
Spis imion prawosławnych w brzmieniu polskim i staro-cerkiewno-słowiańskim. (1997) maszynopis w Urzędzie Gminy w Czyżach).
opracowania/literature/литература
Arkuszyn, Hryhorij. (2007). Hołosy z Pidlaszszia. Łućk: Weża. [Аркушин, Григорій. (2007). Голоси з Підляшшя. Луцьк: Вежа].
Czuczka, Pawło. (2011). Słowjanśki osobowi imena ukrajinciw. Użhorod: Lira. [Чучка, Павло. (2011). Слов’янські особові імена українців. Ужгород: Ліра].
Dacewicz, Leonarda. (1993a). Nazewnictwo mężów i żon w XVII w. na terenie powiatu mielnickiego. Rozprawy Slawistyczne, 7, s. 137–145.
Dacewicz, Leonarda. (1993b). Sposoby identyfikacji kobiet w dawnym powiecie mielnickim (XVII–XVIII w.). Białostocczyzna, 2, s. 17–25.
Dacewicz, Leonarda. (1994). Nazewnictwo kobiet w starostwie brańskim w XVI w. Białostocczyzna, 4, s. 69–71.
Dacewicz, Leonarda. (1995). Nazwy kobiet dawnego starostwa mielnickiego i łosickiego. W: Michał Kondratiuk (red.). Badania dialektów i onomastyki na pograniczu polsko-wschodniosłowiańskim (s. 279–288). Białystok: Uniwersytet Warszawski, Filia w Białymstoku.
Glinka, Stanisław, Obrębska-Jabłońska, Antonina, Siatkowski, Janusz (red.). (1980). Atlas gwar wschodniosłowiańskich Białostocczyzny. T. 1. Wrocław–Warszawa–Kraków–Gdańsk: Zakład Narodowy im. Ossolińskich.
Hrinczenko, Boris. (1909). Kriesnyja imiena ludiej. W: Boris Hrinczenko (red.). Słowar’ ukrajinśkoji mowy. T. 4 (s. 549–563). Kyjiw: Wydawnyctwo „Naukowa dumka”. [Грінченко, Борис. (1909). Крестные имена людей. В: Борис Грiнченко (ред.). Словарь української мови. Т. 4 (c. 549–563). Київ: Видавництво „Наукова думка”].
Kojder, Marcin. (2016). Nominacja kobiet na pograniczu polsko-białoruskim w XVIII w. (na materiałach metrykalnych parafii w Horodyszczu). U: Iryna Bahdanowicz, Maryna Swistunowa (red.). Biełaruska-polskija mounyja, litaraturnyja, histarycznyja i kulturnyja suwjazi (s. 129–136). Minsk: BDU. [Kojder, Marcin. (2016). Nominacja kobiet na pograniczu polsko-białoruskim w XVIII w. (na materiałach metrykalnych parafii w Horodyszczu). У: Ірына Багдановіч, Марына Свістунова (рэд.). Беларуска-польскія моўныя, літаратурныя, гістарычныя і культурныя сувязі (s. 129–136). Мінск: БДУ].
Kowalska, Anna. (1993). Mazowiecko-podlaskie zasięgi sufiksu -icha w nazwach pospolitych i własnych. Rozprawy Slawistyczne, 7, s. 201–218.
Kuraszkiewicz, Władysław. (1963). Zarys dialektologii wschodniosłowiańskiej. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe.
Kuraszkiewicz, Władysław. (1985). Ruthenica. Studia z historycznej i współczesnej dialektologii wschodniosłowiańskiej. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe.
Łesiw, Mychajło. (1997). Ukrajinśki howirky u Polszczi. Warszawa: Wydawnyctwo „Ukrajinśkyj archiw”. [Лесів, Михайло. (1997). Українські говірки у Польщі. Варшава: Видавництво „Український архів”].
Łewczenko, Serhij (red.). (1972). Słownyk własnych imen ludej (ukrajinśko-rosijśkyj i rosijśko-ukrajinśkyj). Kyjiw: Wydawnyctwo „Naukowa dumka”. [Левченко, Сергій. (ред.). (1972). Словник власних імен людей (українсько-російський і російсько-український). Київ: Видавництво „Наукова думка”].
Masenko, Łarysa. (1990). Ukrajinśki imena i prizwyszcza. Kyjiw: Towarystwo „Znannia”. [Масенко, Лариса. (1990). Українські імена і прізвища. Київ: Товариство „Знання”].
Naływajko, Marija. (2012). Neoficijna antroponimija suczasnoho seła. Wisnyk Lwiwśkoho uniwersytetu, 56(1), s. 340–346. [Наливайко, Марія. (2012). Неофіційна антропонімія сучасного села. Вісник Львівського університету, 56(1), с. 340–346].
Oronowicz, Ewa. (1995). Nazwiska żon i córek w gwarach Małopolski południowo-wschodniej (na przykładzie kilkunastu wsi). Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Pedagogicznej w Rzeszowie. Językoznawstwo, 2(17), s. 139–147.
Oronowicz, Ewa. (1997). Przezwiska w polskich badaniach onomastycznych. Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Pedagogicznej w Olsztynie. Prace Językoznawcze, 1, s. 36–46.
Pawluk, Wita. (2016). Stanowłennia neoficijnoho antroponimikonu Winnyczczyny. Winnycia: Donećkyj nacionalnyj uniwersytet. [Павлюк, Віта. (2016). Становлення неофіційного антропонімікону Вінниччини. Вінниця: Донецький національний університет].
Pietrowskij, Nikandr. (1966). Słowar’ russkich licznych imien. Moskwa: Izdatielstwo „Sowietskaja Encykłopiedija”. [Петровский, Никандр. (1966). Словарь русских личных имен. Москва: Издательство „Советская энциклопедия”].
Plewa, Jerzy. (2016). Lady, Leniewo, Podrzeczany. Na bielskim hostinciu. Hajnówka: Malai Studio.
Poznanśka, Wira. (2012). Andronimy u schidnostepowych howirkach Doneczczyny. U: Anatolij Zahnitko (red.). Linhwistyczni studiji: zbirnyk naukowych prać (s. 197–200). Donećk: DonNU. [Познанська, Віра. (2012). Андроніми у східностепових говірках Донеччини. У: Анатолій Загнітко (ред.). Лінгвістичні студії: збірник наукових праць (с. 197–200). Донецьк: ДонНУ].
Sajewicz, Michał. (1997). O białorusko-ukraińskiej granicy językowej na Białostocczyźnie. Rozprawy Slawistyczne, 12, s. 91–107.
Sajewicz, Michał. (1998). Słowotwórstwo nazw żon w nadnarwiańskich gwarach białoruskich Białostocczyzny. Acta Albaruthenica, 1, s. 51–67.
Sajewicz, Michał. (2000). Nazwy żon z formantami -iÍa, -ča w gwarach białoruskich okolic Lewkowa Starego na Białostocczyźnie. Studia Slawistyczne, 2, s. 143–154.
Sajewicz, Michał. (2016). Formy nazwau żonak u narauskich biełaruskich haworkach Biełastoczczyny u minułym i sionnia. W: Iryna Bahdanowicz, Maryna Swistunowa (red.). Biełaruska-polskija mounyja, litaraturnyja, histarycznyja i kulturnyja suwjazi (s. 174–183). Minsk: BDU. [Саевіч, Міхал. (2016). Формы назваў жонак у нараўскіх беларускіх гаворках Беласточчыны ў мінулым і сёння. У: Ірына Багдановіч, Марына Свістунова (рэд.). Беларуска-польскія моўныя, літаратурныя, гістарычныя і культурныя сувязі (s. 174–183). Мінск: БДУ].
Sajewicz, Michał. (2017). Zróżnicowanie etniczno-językowe mieszkańców powiatu hajnowskiego. Kleszczele, Podlasie, Ukraina. Chełmsko-Podlaskie Studia Historyczne, 3, s. 153–166.
Sajewicz, Michał. (2018). Formy marytonimiczne utworzone od imienia męża w gwarach białoruskich okolic Narewki na Białostocczyźnie w przeszłości i obecnie. Slavia Orientalis, 2, s. 311–324.
Sierociuk, Jerzy. (1993). Nazwiska żon i córek a procesy słowotwórcze gwar pogranicza. Rozprawy Slawistyczne, 7, s. 201–218.
Tichoniuk, Bazyli. (2000). Imiona i ich formy na pograniczu polsko-białoruskim od XVII wieku do roku 1839. Zielna Góra: Wydawnictwo Wyższej Szkoły Pedagogicznej.
Warchoł, Stefan. (1973). O ekspresywnej funkcji formantów tworzących nazwiska synów, córek i żon w gwarach ziemi stężyckiej. Rozprawy Komisji Językowej ŁTN, 19, s. 161–172.
Zaręba, Alfred. (1983). Formy nazwisk żon i dzieci w dialektach języka polskiego. W: Alfred Zaręba. Pisma polonistyczne i slawistyczne (s. 500–569). Warszawa: PWN.
DOI: http://dx.doi.org/10.17951/sb.2018.12.239-253
Date of publication: 2019-03-27 08:16:36
Date of submission: 2018-04-13 10:34:12
статистика
показатели
Ссылки
- На текущий момент ссылки отсутствуют.
(c) 2019 Ludmiła Łabowicz
Это произведение доступно по лицензии Creative Commons «Attribution» («Атрибуция») 4.0 Всемирная.